Мы встречаем рассвет, как и каждый живущий
Провожаем закат уходящего дня
И по милости Бог всем даёт хлеб насущный
Светит солнце с утра для тебя и меня
Есть друзья и враги, и чему удивляться
Что заботы мешают нам Бога познать
Жизнь течёт как река, ей бы нам наслаждаться
Но любви не хватает, да грехи тяготят...
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Християни і безбожне весілля - Лілія Мандзюк Вірш написаний під враженнями від випадково почутої розмови в автобусі. Двоє знайомих між собою, але з різних місцевостей говорили про весілля, яке наближалося. Один з них сказав, що в однієї з сторін чимало “віруючої” родини, але вони на такі весілля не ходять. “Як не ходять? “Штунди” з нашого села ще й як люблять по наших весіллях ходити!” - здивовано і зневажливо сказала друга людина...
